Козловський, Гельзін, Мазур: як тіньові тютюнові барони видушують із України бюджет армії

90 мільярдів гривень.

Саме стільки недоотримала держава за роки великої війни через схеми на тютюновому ринку. Це більше, ніж два річні бюджети на закупівлю озброєння та боєприпасів. Більше, ніж деякі пакети військової допомоги від стратегічних партнерів. Гроші, які мали піти на дрони, снаряди та зарплати військовим, осіли в кишенях кількох родин — і продовжують осідати.

Уявіть кіоск біля вашого дому. Вечір. Ви берете пачку сигарет. Продавець не видає чек, просто пробиває суму і кладе готівку в шухляду. Ви навіть не здогадуєтесь, що щойно профінансували підпільну фабрику у Винниках або тіньовий цех у Кременчуці. Масштаб настільки гігантський, що за даними Kantar Україна станом на лютий 2026 року майже кожна шоста пачка в країні — нелегальна. 17,6% ринку. А якщо говорити про вейпи — там взагалі катастрофа: 93-94% обігу перебуває поза законом.

Легальні виробники тим часом забезпечили у 2025 році 177 млрд грн податкових надходжень. Це близько 7% усіх доходів державного бюджету. Чотири міжнародні компанії, понад 100 тисяч робочих місць. А тіньовики просто паразитують на цьому ринку, не вкладаючи жодної гривні в оборону країни.

Як це працює всередині

Львівський бізнесмен Григорій Козловський — людина, яку у профільних розслідуваннях називають ідеологом найбільшої тіньової тютюнової імперії України. Почесний президент футбольного клубу «Рух», власник шикарного Emily Resort. І багаторічний контролер Винниківської тютюнової фабрики.

У травні 2023 року, коли тиск правоохоронців став нестерпним, Козловський разом із партнером Олександром Свіщовим юридично вийшли зі складу засновників. Номінальним власником 90% став Руслан Бицький. Але якщо копнути глибше, картина не змінилася. Виробничі приміщення у Винниках оформлені на доньку Козловського Софію Максимець-Козловську. Права на ключові торгові марки — Compliment, Lifa, Marvel — належать Вікторії Свіщовій, доньці Олександра. Директором працює Ростислав Павлів, колишній керівник благодійних фондів Козловського. Уповноважена особа — Олексій Різник. Сімейний підряд.

Бюро економічної безпеки неодноразово проводило обшуки на цій фабриці. У березні 2023 року вилучили 1,6 млн пачок сигарет без жодної акцизної марки — прямі втрати бюджету склали 85 млн грн лише на цій одній партії. А у квітні 2025 року журналіст Євген Плінський оприлюднив схему, яку важко уявити здоровим глуздом: величезна партія сигарет оформлювалася як експорт до Сирії з декларованою вартістю 63 тисячі доларів. Насправді ж на українському ринку вона коштувала 1,2 млн доларів, а в Європі — до 3 млн євро. Фіктивний експорт, фіктивні документи, реальні гроші повз бюджет.

До речі, у червні 2026 року БЕБ виявило масштабні партії безакцизного тютюну на відділеннях відомої служби доставки. Звичайна логістика, якою ми відправляємо подарунки рідним, використовувалася для транспортування мільйонних партій контрафакту.

Мертві душі рівненського тютюну

ТОВ «Українське тютюнове виробництво» у смт Гоща Рівненської області — ще один гігант тіньового ринку. За даними БЕБ та Офісу Генпрокурора, реальний контроль над фабрикою належить донецькому мільйонеру Владиславу Гельзіну. Колишній депутат Донецької облради від «Партії регіонів», експрезидент футбольного клубу «Олімпік», власник торговельних мереж «Пчілка» та City Market.

Після початку повномасштабного вторгнення Гельзін виїхав з країни і став фігурантом розслідування про «Батальйон «Монако». Але його бізнес в Україні продовжував працювати за старою схемою. Протягом 2023-2024 років керівництво фабрики задекларувало неймовірне: «зникнення» 1 186 697 кг тютюнової сировини та понад 236 тисяч цигаркових фільтрів.

Це більше тисячі тонн. Представники компанії писали в податкову, що сировину й фільтри викрали невідомі особи. Жодного звернення до поліції. Жодного доказу. Фінансова експертиза встановила, що «викрадений» тютюн насправді переробили прямо на потужностях фабрики — виготовили десятки мільйонів пачок необлікованих сигарет і продали за готівку. Сума ухилення від сплати акцизного податку перевищила 2,3 млрд грн. Загальний борг перед бюджетом разом зі штрафами досяг 3,2 млрд грн.

У червні 2026 року БЕБ повідомило про підозру колишньому директору підприємства за ч. 3 ст. 212 КК України. Ліцензію фабрики анульовано, але вона намагається оскаржити це рішення в суді. Справу розглядає Рівненський окружний суд, суддя Володимир Щербаков.

Дніпровське гніздо

Окрема історія — United Tobacco з міста Жовті Води та її наступники. Спочатку виробництво базувалося на Дніпропетровщині під вивіскою ТОВ «Юнайтед Табако». Засновник — офшорна компанія з Маршаллових островів SENTROTREYD LIMITED, номінальна бенефіціарка — місцева мешканка Олена Бойко, експартнерка Руслана Журіла. Але у медіа-розслідуваннях весь цей бізнес пов’язують із дніпровським мультимільйонером Вадимом Єрмолаєвим, засновником корпорації «Алеф».

Проти Єрмолаєва наприкінці 2023 року Указом Президента було запроваджено санкції РНБО терміном на 10 років — до 2034 року. Причина: перереєстрація бізнесу в окупованому Криму та сплата податків країні-агресору. Єрмолаєв, який ще з 2017 року має громадянство Кіпру, спробував обійти обмеження, переоформивши активи на доньку Софію Кононенко та двоюрідного брата Станіслава Віленського.

Коли БЕБ демонтувало обладнання у Жовтих Водах, виробництво переїхало до села Острів Тернопільського району під назвою ТОВ «Маршалл Файнест Тобакко Юкрейн». Разом із переїздом збереглася і спеціалізація: системне виготовлення контрафакту з підробленими акцизними марками. Бренди Marshall, Urta, Manchester, Brut — разом вони займають від 25% до 41% усього контрафакту на внутрішньому ринку. Збут переведено в Telegram-боти та дрібні точки Дніпропетровської області.

Кременчук, Duty Free і ті, хто прикриває

У квітні 2026 року детективи БЕБ у Чернівецькій області оголосили підозри 11 учасникам схеми навколо ТОВ «Кремінь Табако». Ключова фігура — депутат Полтавської обласної ради Сергій Мазур. Президент хокейного клубу «Кременчук», власник готелю «Кремінь». Його донька Марина Петранговська орендує комунальні земельні ділянки під спортивними аренами родини.

Схема проста, як двері: легальний завод перетворили на повністю підпільний цех. Сировину везли з Буковини, переробляли на двох потужних промислових лініях. Під час обшуків вилучили 38 тонн тютюнової сировини, 240 тисяч пачок готових контрафактних сигарет, 190 тисяч підроблених акцизних марок, а також понад 6000 літрів нелегального алкоголю. У житловому будинку фігурантів знайшли 79,3 тисячі доларів, 64 тисячі гривень і 6250 євро готівкою. Захист намагався пояснити це як «позику для розвитку косметологічного бізнесу». Чернівецький апеляційний суд у грудні 2025 року відхилив скарги адвокатів і залишив арешт майна в силі. Загальна вартість вилученого — близько 50 млн грн.

Не можна оминути й історію з Duty Free. Артур Гранц — власник BF Capital, співвласник мережі BDF та мажоритарний власник компанії «УЯВи!», що видає журнал Forbes Ukraine. Саме його називають ключовим бенефіціаром схеми безмитної торгівлі тютюном. Тимчасова слідча комісія Верховної Ради встановила, що магазини Гранца використовували паспорти реальних пасажирів без їх відома — на один квиток списували по 23-35 блоків сигарет при дозволеній нормі у дві пачки.

Це тривало до жовтня 2023 року, коли набрав чинності закон №3326-ІХ. Він заборонив на час воєнного стану продаж у магазинах Duty Free тютюнових виробів, вироблених в Україні. Але навіть тут не обійшлося без маніпуляцій. Парламент ухвалив закон 10 серпня, Президент підписав 30 серпня, але публікацію в «Голосі України» затримали до 2 вересня. Оскільки закон вводився в дію «з першого числа місяця, наступного за місяцем опублікування», затримка подарувала тіньовикам додатковий місяць надприбутків. Вартість цього місяця — сотні мільйонів гривень бюджетних втрат.

Результат? Частка тіні впала з 25,7% наприкінці 2023 року до 12,6% у першому півріччі 2024 року. Але потім тіньовики адаптувалися і переорієнтувалися на прямий контрафакт — до лютого 2026 року показник знову піднявся до 17,6%.

Чому це досі працює

Відповідь частково лежить у географії. Головний хаб нелегальної торгівлі — Дніпропетровська область. У лютому 2025 року на неї припадало 28% усього тіньового ринку, у 2026 році — 19%. І саме в цій області повністю відсутній територіальний підрозділ Бюро економічної безпеки. Загалом на всю країну функціонує лише 9 територіальних управлінь БЕБ, укомплектованих персоналом на 27-60% від нормативної потреби.

Інша причина — корупція всередині самих контролюючих органів. У медіа неодноразово згадувалося можливе прикриття підпільного бізнесу посадовцями БЕБ. Зокрема, йшлося про блокування розслідувань щодо Львівської тютюнової фабрики, через яку до Румунії пішла контрабанда на 7 млн євро. Окремий резонанс викликала історія з керівником детективів БЕБ Олександром Ткачуком, який придбав елітну квартиру в Києві за 117 тисяч доларів, але не зміг прозоро пояснити походження коштів.

Третя причина — законодавчі дірки. Статті 204 Кримінального кодексу передбачають конфіскацію лише безпосереднього обладнання для виробництва або самих підакцизних товарів. Будівлі, транспорт, фінансові активи правопорушників залишаються недоторканними. БЕБ просуває законопроєкт №9364, який дозволить відносити такі злочини до категорії тяжких і застосовувати негласні слідчі дії з повною конфіскацією майна. Але поки що віз і нині там.

Що відбувається на землі

Є ще один вимір проблеми, про який рідко говорять вголос. У 2025 році БЕБ спільно з Міністерством економіки та Міндовкілля вперше застосувало супутниковий моніторинг посівів тютюну. Результати шокували навіть досвідчених аналітиків. Задекларована площа посівів по всій країні — 840 гектарів. Фактична, виявлена із супутників, — 14 800 гектарів. Майже в 17 разів більше. Це означає, що сировинна база для підпільних фабрик вирощується прямо всередині країни, без жодного обліку і без жодної сплати податків.

Чи є прогрес? Так. У 2025 році БЕБ вилучило з нелегального обігу тютюнових виробів та обладнання на 2,23 млрд грн — на 60% більше, ніж роком раніше. За рік припинено роботу 28 промислових виробничих ліній. Вилучено понад 2 млн пачок готових сигарет, близько 350 тонн тютюнової сировини, майже 9,6 млн підроблених акцизних марок.

Державна податкова служба під керівництвом виконувачки обов’язків голови Лесі Карнаух почала жорсткіше працювати з виробниками, які модернізують обладнання, але «забувають» відобразити збільшення обсягів у деклараціях. За перші п’ять місяців 2026 року ДПС анулювала понад 5200 ліцензій за порушення правил виробництва та торгівлі підакцизними товарами.

Паралельно триває підготовка до впровадження системи Track and Trace — цифрового механізму відстеження кожної пачки сигарет від конвеєра до покупця. Це частина євроінтеграційних зобов’язань України, і саме вона може стати справжнім переломом. Бо коли кожна пачка матиме унікальний цифровий слід, продати необліковану продукцію через офіційну роздрібну мережу стане неможливим.

Це не тільки українська проблема. Після відкриття кордонів із ЄС український контрафакт, враховуючи колосальну різницю в акцизних ставках, ризикує масово хлинути до Польщі, Румунії та Угорщини. Вже зараз Україна є одним із найбільших джерел транскордонної контрабанди сигарет у регіоні. Якщо уряд не доведе здатність ліквідувати підпільні синдикати, це стане вагомим аргументом для відтермінування інтеграційних процесів.

Тіньовий тютюновий сектор України: Системний аналіз виробничих махінацій, ухилення від оподаткування та антирейтинг ключових операторів

Масштаби нелегального обігу тютюнових виробів в Україні під час повномасштабного воєнного стану перетворилися на загрозу фінансовій та національній безпеці держави. За оцінками моніторингових проєктів, протягом періоду воєнних дій державний бюджет втратив понад 90 млрд грн через ухилення від сплати податків у тіньовому секторі тютюнового виробництва. Цей колосальний обсяг фінансових ресурсів більш ніж удвічі перевищує національні бюджетні призначення на виробництво озброєння та боєприпасів на 2026 рік, а також є співставним із великими пакетами міжнародної військово-технічної допомоги.

У той час як легальний сектор, представлена чотирма провідними міжнародними тютюновими компаніями, у 2025 році забезпечив 177 млрд грн податкових надходжень (що становить близько 7% усіх доходів державного бюджету) та створив понад 100 тисяч робочих місць, тіньовий ринок продовжує акумулювати колосальні нелегальні капітали. Станом на початок 2026 року частка нелегальної тютюнової продукції в Україні стабілізувалася на рівні 17,6% загального обсягу ринку, що означає, що майже кожна шоста пачка сигарет реалізується в обхід податкового законодавства. Прогнозовані втрати державного бюджету на 2026 рік за умови збереження поточних тенденцій оцінюються у 28–28,1 млрд грн.

Показник фінансово-економічного впливу	Обсяг / Значення	Джерело даних / Контекст
Сумарні втрати державного бюджету за роки повномасштабної війни	понад 90 млрд грн	Оцінка проєкту «Моніторинг нелегальної торгівлі тютюновими виробами в Україні»
Оціночні втрати державного бюджету за 2025 рік	26,5 млрд грн	Звіт Асоціації «Укртютюн» та БЕБ
Прогнозовані втрати бюджету на 2026 рік	28,0 – 28,1 млрд грн	Розрахунки на основі лютневої хвилі моніторингу
Обсяг податкових надходжень від легального сектору (2025 рік)	177 млрд грн	Декларації чотирьох міжнародних компаній (7% доходів бюджету)
Загальний рівень нелегального ринку сигарет (лютий 2026 року)	17,6%	Дослідження компанії Kantar Україна
Частка нелегального сегмента ринку електронних сигарет (вейпів)	93% – 94%	Експертна оцінка та дані вебінару за участю БЕБ

Антирейтинг виробників-махінаторів тютюнового ринку

Тіньовий тютюновий ринок України характеризується високою концентрацією та олігополістичною структурою. За даними аналітиків та правоохоронних органів, близько двох третин усього обсягу нелегальної продукції виробляється всередині країни та припадає на кількох ключових вітчизняних операторів. Нижче наведено детальний аналіз діяльності головних фігурантів антирейтингу тютюнових махінаторів.

1. Винниківська тютюнова фабрика (ВТФ) / ТОВ «Марвел Інтернешнл Тобакко Груп»

Винниківська тютюнова фабрика (м. Винники, Львівська область) тривалий час займає домінуючі позиції на нелегальному ринку. За даними досліджень Kantar Україна, у 2021 році фабрика була джерелом 61% нелегальної тютюнової продукції в країні, у 2022 році — 56%, а на початку 2026 року на її частку припадало 57% усієї нелегальної продукції, маркованої написом Duty Free або призначеної для експорту.

• Ключові особи: Основним ідеологом та багаторічним контролером фабрики у медіарозслідуваннях називають львівського бізнесмена Григорія Петровича Козловського, почесного президента ФК «Рух» та власника елітного відпочинкового комплексу Emily Resort. Його бізнес-партнером виступав Олександр Свіщов. На тлі посиленого тиску правоохоронних органів та міжнародних партнерів у травні 2023 року Козловський та Свіщов юридично вийшли зі складу засновників фабрики. Номінальним бенефіціаром із часткою 90% став Руслан Бицький. Проте реальний контроль зберігається через родинні зв’язки та пов’язаних осіб: виробничі приміщення у Винниках оформлені на доньку Козловського Софію Максимець-Козловську, права на ключові торгові марки сигарет (Marvel Strong, Lifa) належать Вікторії Свіщовій (доньці Олександра Свіщова), а керівником фабрики є Ростислав Павлів, який раніше очолював благодійні фонди та інші структури Козловського, уповноваженою особою також зазначено Олексія Різника.
• Бренди нелегального обігу: Compliment (на який припадає 52% нелегального Duty Free сегмента) та Lifa (3–5%), Marvel (2%).
• Схеми махінацій та деталі: Фабрика спеціалізується на схемі «фіктивного експорту» та продажу сигарет без сплати акцизного збору під виглядом продукції для магазинів безмитної торгівлі Duty Free. Сигарети оформлювалися як експортні партії до країн Близького Сходу (наприклад, Сирії), Північного Кіпру чи арабських країн, проте фактично розвантажувалися на підпільних складах в Україні. Під час обшуків Бюро економічної безпеки (БЕБ) на фабриці неодноразово вилучалися мільйони пачок сигарет (зокрема, 1,6 млн пачок у березні 2023 року) взагалі без марок акцизного податку, що спричинило прямі втрати бюджету у розмірі 85 млн грн. Нові розслідування Євгена Плінського у квітні 2025 року викрили схему «відживлення мертвих сигарет», коли за документами вартість великої партії сигарет для експорту в декларації становила лише 63 тис. доларів, тоді як на українському ринку її реальна ціна сягала 1,2 млн доларів, а в Європі — до 3 млн євро. У червні 2026 року БЕБ виявило масштабні партії безакцизного тютюну на відділеннях відомої служби доставки, через яку здійснювалося транспортування нелегального товару.

2. ТОВ «Українське тютюнове виробництво» (Гощанська тютюнова фабрика)

Велике промислове підприємство, розташоване у смт Гоща Рівненської області. За версією БЕБ та Офісу Генерального прокурора, фабрика виступала одним із найвпливовіших гравців нелегального ринку, здійснюючи масштабний тіньовий збут сигарет всередині України та контрабанду до країн Європейського Союзу.

• Ключові особи: Реальне володіння та операційний контроль над Гощанською фабрикою у медіа розслідуваннях приписують донецькому мільйонеру Владиславу Гельзіну — колишньому депутату Донецької обласної ради від «Партії регіонів», колишньому президенту футбольного клубу «Олімпік» та власнику великих торговельних мереж «Пчілка» та «City Market». Після початку повномасштабного вторгнення Гельзін виїхав з України, ставши фігурантом розслідування «Батальйон «Монако». У червні 2026 року БЕБ повідомило про підозру колишньому директору цього підприємства за ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах за ч. 3 ст. 212 КК України.
• Схеми махінацій та деталі: Фабрика організувала цинічну схему штучного списання сировини. Протягом 2023–2024 років керівництво фабрики задекларувало раптове «зникнення» понад 1,1 тисячі тонн (а саме 1 186 697 кг) тютюнової сировини та понад 236 тисяч цигаркових фільтрів, які за документами мали перебувати на виробництві. Представники ТОВ «Українське тютюнове виробництво» стверджували в листах до податкової, що сировину й фільтри викрали невідомі особи, проте жодних доказів розслідування чи звернень до поліції підприємство не надало. Слідство встановило, що «викрадений» тютюн насправді був використаний безпосередньо на потужностях фабрики для виготовлення десятків мільйонів пачок необлікованих сигарет, реалізованих за готівкові кошти. Фінансова судово-економічна експертиза підтвердила ухилення від сплати акцизного податку на суму понад 2,3 млрд грн, а загальний борг компанії перед бюджетом разом із нарахованими штрафами наразі сягнув 3,2 млрд грн. Наразі виробничу ліцензію компанії анульовано, а роботу підприємства припинено, хоча фабрика намагається оскаржити рішення ДПС у Рівненському окружному суді в межах розгляду справи суддею Володимиром Щербаковим.

3. United Tobacco (м. Жовті Води) / Marshall Finest Tobacco / VK Tobacco FZE

Інтегрована група нелегальних виробників, чиї потужності спочатку базувалися у місті Жовті Води Дніпропетровської області (ТОВ «Юнайтед Табако»), а після примусового демонтажу обладнання та обшуків БЕБ перемістилися до села Острів Тернопільського району (ТОВ «Маршалл Файнест Тобакко Юкрейн»).

• Ключові особи: Засновником «Юнайтед Табако» виступала офшорна компанія SENTROTREYD LIMITED (зареєстрована на Маршаллових островах), а номінальним бенефіціаром була мешканка Жовтих Вод Олена Бойко (екс-партнерка Руслана Журіла). Бізнес-орбіту фабрики пов’язують із дніпровським мультимільйонером Вадимом Володимировичем Єрмолаєвим (засновником корпорації «Алеф»), проти якого наприкінці 2023 року Указом Президента України було запроваджено санкції РНБО терміном на 10 років (діють до 2034 року) за перереєстрацію бізнесу в окупованому Криму та сплату податків країні-агресору. Сам Єрмолаєв, що має громадянство Кіпру з 2017 року, намагався обійти обмеження, переоформивши активи на доньку Софію Кононенко та двоюрідного брата Станіслава Віленського (ТОВ «СТК Реал Естейт», ТОВ «Trends System»).
• Бренди нелегального обігу: Marshall (займає 22–28% у структурі підробок), Urta (8–9%), Manchester (6%), Brut (3%).
• Схеми махінацій та деталі: Основним напрямом діяльності є системне виготовлення фальсифікованої тютюнової продукції із наклеюванням підроблених марок акцизного збору. На продукцію під маркуванням United Tobacco / Marshall Finest Tobacco / VK Tobacco FZE припадає від 25% до 41% усього виявленого контрафакту на внутрішньому ринку України. Організація демонструє високу адаптивність: після ліквідації заводу у Жовтих Водах виробничий цикл було відновлено на інших майданчиках, а збут переведено в онлайн-канали (Telegram-боти) та дрібні роздрібні точки Дніпропетровської області.

4. ТОВ «Кремінь Табако» (Кременчуцька тютюнова фабрика)

Регіональний нелегальний синдикат, що функціонував на базі промислового комплексу у місті Кременчук Полтавської області.

• Ключові особи: Кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «Кремінь Табако» та пов’язаного з ним ТОВ «Алкогрупа Плюс» є депутат Полтавської обласної ради Сергій Мазур, відомий як президент професійного хокейного клубу «Кременчук» та власник готелю «Кремінь». Його донька Марина Петранговська орендує комунальні земельні ділянки під спортивними аренами родини. Серед інших пов’язаних компаній Мазура зазначаються ТОВ «Укрпродторгсервіс», ТОВ «Лагом Простір» та ТОВ «Мідас Компані». У квітні 2026 року детективи ТУ БЕБ у Чернівецькій області за процесуального керівництва прокуратури оголосили підозри 11 учасникам схеми, включаючи співвласника підприємства та безпосередніх організаторів.
• Схеми махінацій та деталі: Організатори схеми перетворили легальний завод із виробництва тютюнових виробів на повністю підпільний безліцензійний цех із закритим циклом виробництва. Сировина (тютюновий лист) нелегально постачалася з Чернівецької області (Буковини) до Полтавщини, де перероблялася на двох високопотужних промислових лініях. Під час серії обшуків правоохоронці вилучили 38 тонн тютюнової сировини, понад 240 тисяч пачок готових контрафактних сигарет відомих світових брендів, 190 тисяч підроблених акцизних марок, а також понад 6000 літрів незаконно виготовленого алкоголю. Крім того, у житловому будинку фігурантів по вулиці Шевченка було вилучено великі суми готівки: 79,3 тис. доларів, 64 тис. грн та 6250 євро, які захист намагався видати за «позику для розвитку косметологічного бізнесу». Загальна вартість вилученого майна становить близько 50 млн грн. Чернівецький апеляційний суд у грудні 2025 року відхилив скарги адвокатів та залишив у силі ухвалу про арешт потужностей та майна «Кремінь Табако».

5. ТОВ «Табако Дім» та «Оріон Табако»

• Ключові особи та схеми: ТОВ «Табако Дім» (м. Київ) у правоохоронних колах пов’язують із бізнес-інтересами підсанкційного одеського підприємця Вадима Альперіна, одного з найбільших організаторів контрабандних потоків в Україні. Підприємство роками блокувало спроби Державної податкової служби анулювати його ліцензію через судові позови. Наприкінці 2022 року Печерський районний суд Києва скасував арешт майна компанії, що дозволило їй на деякий час відновити діяльність. Проте згодом детективи БЕБ провели нову серію обшуків, вилучивши виробниче обладнання вартістю 45 млн грн та ініціювавши остаточне позбавлення ліцензії. Аналогічна ситуація склалася навколо компанії «Оріон Табако», де БЕБ вилучило понад 1 млн пачок сигарет та обладнання, а керівник компанії був оголошений у розшук.

6. Схема безмитної торгівлі та Артур Гранц

• Ключові особи та схеми: Ключовим бенефіціаром та монополістом у сфері магазинів Duty Free в Україні виступає бізнесмен Артур Гранц — власник BF Capital, співвласник Duty Free мережі BDF та мажоритарний власник компанії «УЯВи!», яка видає журнал Forbes Ukraine. За даними розслідувань Тимчасової слідчої комісії (ТСК) Верховної Ради та повідомлень народних депутатів, підконтрольні Гранцу магазини безмитної торгівлі використовувалися для масштабного безакцизного збуту тютюну. Схема полягала в оформленні фіктивних покупок на паспорти реальних пасажирів без їх відома — на один квиток списувалося по 23–35 блоків сигарет при дозволеній митній нормі перетину кордону лише у дві пачки. Окрім цього, Гранц, який володіє аналогічною мережею Duty Free у Білорусі в партнерстві з Управлінням справами президента Олександра Лукашенка, підозрювався у лобіюванні поставок та нелегальному збуті сигарет білоруської марки “Credo” (Гродненська тютюнова фабрика) через поштові сервіси та мережі роздрібу в Україні.

Оператор ринку (Компанія)	Ключові фігуранти	Провідні бренди контрафакту	Базова схема махінацій	Поточний юридичний статус
Винниківська тютюнова фабрика (ВТФ)	Г. Козловський, О. Свіщов, Р. Бицький, С. Максимець-Козловська	Compliment, Lifa, Marvel	Фіктивний експорт, ухилення від акцизу під прикриттям Duty Free	Систематичні обшуки БЕБ, номінальна перереєстрація на родичів
ТОВ «Українське тютюнове виробництво»	В. Гельзін, ексдиректор	Marshall, Urta, Brut (за версією маркування)	Інсценування викрадення 1,1 тис. т тютюну для випуску необлікованих сигарет	Ліцензію анульовано, директору повідомлено про підозру, борг 3,2 млрд грн
ТОВ «Маршалл Файнест Тобакко» / «Юнайтед Тобако»	О. Бойко, В. Єрмолаєв	Marshall, Urta, Manchester, Brut	Масове виробництво контрафакту з підробленими акцизними марками	Фабрику в Жовтих Водах демонтовано, лінії перенесені до Тернопільської обл., Єрмолаєв під санкціями
ТОВ «Кремінь Табако»	С. Мазур, М. Петранговська	Контрафактна продукція широкого спектра	Робота легального заводу як підпільного безакцизного цеху	Діяльність припинено, майно на 50 млн грн заарештоване, 11 підозрюваних
ТОВ «Табако Дім»	В. Альперін	Контрафактні марки	Блокування анулювання ліцензії в судах, робота під арештом	Обладнання вилучено БЕБ на суму 45 млн грн, тривають суди
Мережа Duty-Free BDF	А. Гранц	Білоруські сигарети (Credo тощо)	Фіктивне списання безакцизного тютюну на пасажирські паспорти	Канал ліквідовано у зв’язку з законодавчою забороною з жовтня 2023 року

Анатомія махінацій та логістика тіньового обігу

Аналіз динаміки розвитку тіньового сектора свідчить про надзвичайну гнучкість та здатність нелегальних виробників миттєво адаптуватися до будь-яких регуляторних чи рестриктивних кроків з боку уряду та парламенту.

Еволюція Duty Free та фіктивного експорту

Протягом 2022–2023 років основним інструментом ухилення від сплати акцизного податку та ПДВ виступала схема Duty Free. У травні 2023 року ТСК Верховної Ради викрила масштабну аномалію: попри закриття повітряного простору України та припинення роботи більшості аеропортів, 15 наземних магазинів безмитної торгівлі реалізували понад 20 млн пачок сигарет за рік.

Для перекриття цього джерела фінансування тіньовиків було розроблено законопроєкт №9315 (згодом підписаний як Закон №3326-ІХ), який ввів тимчасову заборону на час воєнного стану на продаж та розміщення у магазинах безмитної торгівлі тютюнових виробів, вироблених в Україні. Закон також встановив ліміт на продаж імпортного тютюну — не більше двох пачок в одні руки за добу і виключно за паспортом.

Реалізація цієї законодавчої ініціативи супроводжувалася прихованою протидією з боку тютюнового лобі. Попри ухвалення закону парламентом 10 серпня 2023 року та його підписання Президентом 30 серпня, публікація документа в офіційній газеті «Голос України» була затримана до 2 вересня. Оскільки перехідні положення закону визначали його запуск «з першого числа місяця, наступного за місяцем опублікування», ця затримка відтермінувала введення закону в дію з 1 вересня на 1 жовтня 2023 року, що подарувало організаторам схем додатковий місяць надприбутків та коштувало державному бюджету сотень мільйонів гривень.

Після остаточного закриття схеми Duty Free рівень тіньового ринку тютюну різко знизився — з пікових 25,7% наприкінці 2023 року до 12,6% у першому півріччі 2024 року. Проте адаптаційні механізми тіньовиків спрацювали швидко: потік нелегальної продукції переорієнтувався на прямий контрафакт із фальшивими акцизними марками та прямий продаж безакцизного товару, що призвело до нового відскоку тіні до 17,8% наприкінці 2025 року та 17,6% на початку 2026 року.

Аграрний тіньовий базис: приховане вирощування

Глибокий аналіз походження сировини для підпільних фабрик виявив існування потужного внутрішнього сільськогосподарського базису тіньового ринку. У 2025 році БЕБ спільно з Міністерством економіки та Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів вперше запровадило технологію супутникового моніторингу посівних площ тютюну.

Результати моніторингу виявили значний розрив між офіційною та реальною статистикою:

• Задекларована площа посівів тютюну в Україні становила всього 840 га.
• Фактична площа посівів, виявлена за допомогою супутникових знімків, сягнула 14 800 га.

Таким чином, обсяги нелегального вирощування тютюнової сировини всередині країни перевищують офіційні показники майже в 17 разів. Цей колосальний обсяг дешевого необлікованого тютюну збирається та постачається безпосередньо на підпільні лінії переробки (як у випадку з сировиною з Буковини для Кременчуцького заводу), дозволяючи виготовляти мільярди штук сигарет без імпортного мита та контролю.

Тіньовий ринок вейпів та електронних сигарет

Паралельно з традиційним сегментом сигарет стрімко розвивається тіньовий обіг електронних сигарет та нікотиновмісних рідин (вейпів). За експертними оцінками Асоціації «Укртютюн» та БЕБ, наприкінці 2025 — на початку 2026 року у тіньовому секторі перебувало близько 93–94% усього ринку вейпів в Україні. Державні втрати від незаконного обігу електронних пристроїв та рідин у 2025 році становили 7,6 млрд грн, а за підсумками 2026 року можуть наблизитися до 10 млрд грн. Схеми в цьому сегменті охоплюють як контрабандне ввезення продукції без сплати імпортних зборів, так і підпільне змішування та розлив рідин усередині країни з реалізацією через спеціалізовані інтернет-магазини та соцмережі.

Роздрібна дистрибуція та логістичні канали

Ключовим фактором стійкості тіньового ринку є стабільність каналів збуту. Близько 64%–68% усієї нелегальної тютюнової продукції в Україні реалізується через звичайні роздрібні точки продажу — вуличні кіоски та невеликі продуктові магазини типу «біля дому». Тіньовий товар масово інтегрується у легальний роздріб шляхом продажу без видачі фіскальних чеків або через використання фальсифікованих кодів РРО.

Окрім традиційного роздробу, активно використовуються сучасні цифрові інструменти: інтернет-магазини, спеціалізовані Telegram-канали та закриті групи у месенджерах, які забезпечують безконтактну доставку оптових та роздрібних партій поштовими операторами по всій країні.

Інституційні обмеження та геополітичні наслідки

Ефективна боротьба з тютюновим схематозом натрапляє на значні системні перешкоди всередині державної машини.

Географічні сліпі плями правоохоронних органів

Аналіз географічного розподілу нелегальних продажів виявляє чітку асиметрію. Регіональним лідером антирейтингу за обсягами торгівлі нелегальним тютюном є Дніпропетровська область, на яку припадає від 19% до 28% усього тіньового ринку країни. Наступними йдуть Одеська (10–16%), Харківська (8–9%), Львівська (8–9%) та Кіровоградська (9%) області.

При цьому у Дніпропетровській області, яка виступає головним фінансовим донором та розподільчим хабом нелегального тютюну, повністю відсутній територіальний підрозділ Бюро економічної безпеки. Це створює ідеальні умови для безперешкодного функціонування розгалужених логістичних мереж тіньовиків. Загалом операційні спроможності БЕБ обмежені: на всю країну повноцінно функціонує лише 9 територіальних управлінь, які до того ж укомплектовані персоналом лише на 27%–60% від нормативної потреби.

Регіон України	Частка нелегального ринку (лютий 2025)	Частка нелегального ринку (лютий 2026)	Інституційні особливості / Стан контролю
Дніпропетровська область	28%	19%	Абсолютний антилідер; повністю відсутній територіальний підрозділ БЕБ
Одеська область	16%	10%	Великий морський та прикордонний хаб; висока концентрація контрабанди
Кіровоградська область	н/д	9%	Новий проблемний регіон, що доданий до списку лідерів у 2026 році
Харківська область	8%	9%	Прикордонний транзитний вузол зі стабільними показниками тінізації
Львівська область	9%	8%	Базовий регіон розміщення ВТФ; близькість до західного кордону ЄС
Хмельницька область	6%	7%	Внутрішній логістичний та розподільчий центр
м. Київ та Київська область	8%	5%	Столичний центр споживання з розвиненою мережею кіосків та роздрібу

 

Законодавчі лазівки та корупційні ризики

Чинна нормативно-правова база України містить системні прогалини, які нівелюють ефект від правоохоронної діяльності. Статті 204 Кримінального кодексу України (незаконне виготовлення, зберігання чи збут підакцизних товарів) передбачають конфіскацію виключно безпосереднього обладнання для виробництва або самих підакцизних товарів, тоді як інше рухоме та нерухоме майно правопорушників (транспорт, будівлі, фінансові активи) залишається в їхній власності.

Для розв’язання цієї проблеми керівництво БЕБ ініціювало законопроєкт №9364 та пропонує віднести злочини за ч. 1–2 ст. 204 КК України до категорії тяжких. Це дозволить правоохоронцям застосовувати негласні слідчі (розшукові) дії (НСРД), здійснювати арешт та повну конфіскацію всього майна організаторів схем, руйнуючи їх фінансову інфраструктуру.

Додатковим деструктивним чинником є корупція всередині самих контролюючих органів. Зокрема, у медіа неодноразово піднімалося питання можливого корупційного прикриття підпільного тютюнового бізнесу окремими посадовцями БЕБ — наприклад, у зв’язку зі справою про блокування розслідувань щодо Львівської тютюнової фабрики, через яку до Румунії пройшла контрабанда на 7 млн євро. Крім того, громадський резонанс викликав факт придбання керівником детективів БЕБ Олександром Ткачуком елітної київської квартири за 117 тисяч доларів, походження коштів на яку він не зміг прозоро пояснити.

Ризики для європейської інтеграції

Масштабне розростання внутрішнього тіньового тютюнового сектора створює серйозні загрози на шляху вступу України до Європейського Союзу. Після відкриття кордонів та формування спільного ринку український контрафакт, завдяки величезній різниці в акцизних ставках, може масово хлинути до країн ЄС, де ціни на сигарети в рази вищі.

Вже зараз Україна є одним із найбільших джерел транскордонної контрабанди сигарет до Польщі, Румунії та Угорщини. Якщо український уряд не зможе продемонструвати європейським інституціям повну ліквідацію підпільних синдикатів всередині країни, це може стати вагомим аргументом для відтермінування інтеграційних процесів та збереження жорсткого митного контролю на західних кордонах.

Перспективи та протидія тінізації ринку

Попри системні складнощі, протягом 2025–2026 років контролюючі та правоохоронні органи України активізували заходи з детінізації ринку підакцизної продукції.

Результати роботи правоохоронних органів у 2025 році

За офіційними даними Бюро економічної безпеки України, у 2025 році з нелегального обігу було вилучено тютюнових виробів та обладнання на суму 2,23 млрд грн, що майже на 60% більше порівняно з 2024 роком (1,4 млрд грн). Зокрема, правоохоронці вилучили:

• понад 2 млн пачок готових сигарет;
• близько 350–351 тонн тютюнової сировини;
• майже 9,6 млн підроблених акцизних марок;
• приблизно 2,5 млн паперових гільз;
• понад 4,5 млн одиниць упаковки та майже 500 тисяч коробок фільтр-паличок.

У межах кримінальних проваджень було припинено роботу 28 промислових виробничих ліній, що фактично зупинило діяльність кількох великих підпільних фабрик. Загалом БЕБ зареєструвало 304 кримінальні провадження за фактами незаконного обігу тютюну, з яких 170 скеровано до суду, а за результатами розгляду винесено 110 обвинувальних вироків.

Заходи жорсткого фіскального контролю позитивно вплинули на легальні показники: обсяги виторгів від продажу тютюнових виробів через реєстратори розрахункових операцій (РРО) у 2025 році зросли до 152,47 млрд грн (проти 118,08 млрд грн у 2024 році), що свідчить про часткове відновлення легального обігу продукції. У березні 2026 року зафіксовано подальше зростання виторгів через РРО до 14,44 млрд грн порівняно з 12,05 млрд грн у лютому того ж року.

Посилення роботи Державної податкової служби (ДПС)

Нова стратегія Державної податкової служби України під керівництвом виконувачки обов’язків голови Лесі Карнаух орієнтована на виявлення прихованих схем на легальних заводах. Податкова служба виявила поширену практику, коли підприємства після модернізації обладнання суттєво збільшують реальні обсяги випуску сигарет, проте офіційно декларують занижені показники, реалізуючи «надлишок» за готівку поза бухгалтерським обліком.

Протягом перших п’яти місяців 2026 року ДПС застосувала жорсткі санкції, анулювавши понад 5,2 тисячі ліцензій за порушення правил виробництва та торгівлі підакцизними товарами (алкоголем та тютюном).

Паралельно триває підготовка до впровадження системи Track and Trace, яка є частиною євроінтеграційних зобов’язань України. Цей цифровий механізм передбачає повне наскрізне відстеження руху кожної пачки сигарет від конвеєра виробника до кінцевого споживача, що унеможливить збут необлікованої продукції через офіційні торговельні мережі.

Аналіз поточної ситуації на нелегальному тютюновому ринку України дозволяє сформулювати такі аналітичні висновки та рекомендації:

1. Необхідність ліквідації законодавчих прогалин: Чинне законодавство України потребує негайного ухвалення законопроєкту №9364 щодо віднесення незаконного виробництва та збуту підакцизних товарів до категорії тяжких злочинів. Це дозволить правоохоронним органам отримати доступ до інструментарію НСРД та проводити повну конфіскацію майна організаторів схем.
2. Забезпечення кадрової та інституційної спроможності БЕБ: Необхідно завершити формування територіальної структури Бюро економічної безпеки, насамперед у Дніпропетровській області, яка є основним споживчим хабом нелегального тютюну. Важливим кроком є також подолання внутрішньої корупції та забезпечення незалежності інституцій.
3. Посилення контролю за судовими процесами: Слід забезпечити прозорий моніторинг судових справ щодо тютюнових махінаторів, оскільки великі гравці тіньового ринку системно використовують судові позови для розблокування вилученого майна та скасування податкових донарахувань (як у випадках із ТОВ «Українське тютюнове виробництво» та ТОВ «Табако Дім»).
4. Ефективне правозастосування замість законодавчого спаму: Проблема боротьби з тіньовим ринком полягає не у відсутності законів, а у слабкості їх виконання. Нові інструменти контролю мають упроваджуватися виважено, щоб не посилювати фіскальний тиск на легальних виробників, які забезпечують значну частку бюджетних надходжень України.

Джерела, використані при підготовці матеріалу

Дослідження Kantar Україна (лютий 2026 року) — незалежне вимірювання частки нелегального ринку тютюнових виробів методом аналізу порожніх пачок. Саме звідси взято показник 17,6% та розподіл за регіонами.

Звіти Асоціації «Укртютюн» (2025-2026 роки) — узагальнені дані щодо податкових надходжень від легального сектору (177 млрд грн за 2025 рік) та прогнозованих втрат бюджету (28 млрд грн на 2026 рік).

Матеріали Бюро економічної безпеки України — офіційні пресрелізи та звіти про результати обшуків на Винниківській, Гощанській, Кременчуцькій фабриках, дані про вилучення продукції на 2,23 млрд грн за 2025 рік, інформація про 28 демонтованих ліній.

Розслідування Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради (травень 2023 року) — викриття аномалії з продажем 20 млн пачок сигарет через наземні магазини Duty Free під час закритого повітряного простору.

Журналістське розслідування Євгена Плінського (квітень 2025 року) — деталі схеми «відживлення мертвих сигарет» на ВТФ із різницею в декларуванні 63 тис. доларів проти 1,2 млн доларів реальної вартості.

Дані Державної податкової служби України — інформація про анулювання 5200 ліцензій за 5 місяців 2026 року, виторги через РРО (152,47 млрд грн за 2025 рік, 14,44 млрд грн у березні 2026 року).

Супутниковий моніторинг посівів тютюну (БЕБ, Мінекономіки, Міндовкілля, 2025 рік) — виявлення 14 800 га фактичних посівів проти 840 га задекларованих.

Матеріали судових справ — ухвали Рівненського окружного суду (справа ТОВ «Українське тютюнове виробництво»), рішення Чернівецького апеляційного суду (справа «Кремінь Табако», грудень 2025 року).

Розслідування про «Батальйон «Монако» — дані про виїзд Владислава Гельзіна за кордон та його подальший статус.