Коли світ гуде про війну, хтось говорить — фарбами. У час, коли українська культура щодня проходить випробування на стійкість, Ганна Чекоданова вибрала свій фронт — мистецький. Із пензлем у руках вона розповідає про Україну за океаном, у Сполучених Штатах. Але її історія — не лише про мистецтво. Вона про пам’ять, силу та віру.
У червні 2025 року в Техасі, на воркшопі для Plano Art Association, Ганна провела майстер-клас із Петриківського розпису — українського декоративного мистецтва, яке ще у XVIII столітті народилося в селі на Дніпропетровщині, а у 2013-му було визнане ЮНЕСКО частиною нематеріальної культурної спадщини людства. І хоча Петриківка — це про орнаменти, квіти, птахів і кольори, вона також — про глибину коду, про нашу здатність у найтемніші часи малювати життя.
«Для мене це велика честь — навчати американських художників нашої техніки. Бачити, як люди вперше тримають у руках котячий пензлик, дивуються його можливостям, як із подиву народжується захоплення — це особливий досвід», — ділиться художниця. Учасники майстер-класу були вражені як самим живописом, так і філософією українського мистецтва. Адже Петриківка — це не просто прикраса, це символ гармонії з природою, ритму серця і краси, що виходить з простого.
І кожен учасник забрав додому не лише власноруч розписане полотно, а й частинку української душі.
Цей воркшоп — не випадкова подія. Він став частиною більшого процесу: культурної дипломатії, яка сьогодні має особливу вагу. За словами самої Ганни, інтерес до України в США нині не лише політичний — він щирий, емоційний, глибокий. А отже — відкритий до діалогу. І мистецтво стає цим діалогом.
«Я бачу, як американська аудиторія хоче розуміти нас краще. Не як статистику новин, а як живу культуру, яка вціліла, незважаючи ні на що», — каже мисткиня.
Це розуміння отримає новий виток уже в серпні, коли в мерії міста Даллас (Dallas City Hall) відкриється персональна виставка Ганни Чекоданової. Це буде не просто виставковий зал. Це будівля, в якій приймають рішення, де мистецтво — не фоновий шум, а меседж. Офіційна локація — офіційна позиція.
І ця позиція — важлива. Бо Даллас і Харків є містами-побратимами з 1976 року. Один — американський мегаполіс, другий — місто, що щодня вистоює під вогнем. І в цьому парадоксі — сенс: коли небо над Харковом у диму, в Далласі відкривається виставка, що мовою кольору й орнаменту розповідає, чому Україна не здається.
«Цей проєкт для мене — більше, ніж персональна подія. Це вдячність. Це обійми моєї культури людям, які хочуть знати про нас більше. І міст між двома світами», — каже художниця.
У її роботах — техніка, яка вимагає ювелірної точності, та емоція, яка не знає меж. У кожній пелюстці, у кожному мазку — шепіт пращурів і виклик сучасності. Її Петриківка — це жива матерія, яка реагує на біль і надію. Саме тому її твори сприймають однаково зворушливо і в Україні, і за кордоном.
Ця виставка стала можливою завдяки зусиллям багатьох — зокрема, підтримці місцевої української громади в Техасі, сприянню пастора Леоніда Регети з церкви River of Life, а також американських партнерів, які повірили у силу культурної присутності.
У світі, де мистецтво часто стає фоном, Ганна Чекоданова повертає йому роль голосу. Голосу України — не лише стражденної, а вкоріненої, сильної, такої, що несе у собі традицію і світло.
Особиста Інстаграм сторінка Ганни:
https://www.instagram.com/ukrainian_art_in_usa