Ігор Кушнір: як побудовано тіньовий синдикат «Київміськбуду»

Червень 2026 року. Новий очільник «Київміськбуду» Валерій Засуцький приходить до мера Віталія Кличка із простою та абсолютно звичною для цього холдингу пропозицією: потрібно виділити ще 3 мільярди гривень із міського бюджету. Це відбувається всього за кілька місяців після того, як наприкінці 2025 року компанія вже поглинула 2,56 мільярда гривень докапіталізації. Тим часом на десятках будівельних майданчиків столиці вітер ганяє пил та іржу. Тисячі київських родин, які віддали останні заощадження за власні квадратні метри, змушені жити в орендованих квартирах на Позняках чи Борщагівці, паралельно виплачуючи кредити за житло, яке існує лише на папері.

Сукупний фінансовий розрив холдингу, який у кулуарах КМДА відкрито називають «діркою в балансі», досяг астрономічних 20 мільярдів гривень. Попри те, що 80% акцій підприємства належать територіальній громаді міста, реального контролю кияни над ним не мають. Замість комунального блага холдинг роками працював як закритий приватний клуб для збагачення обмеженого фінансово-політичного клану. Цю систему протягом 12 років ретельно вибудовував колишній президент компанії Ігор Кушнір. Гроші громади розчинялися у повітрі, перетворюючись на дорогі маєтки у Козині та розкішні вілли на Лазуровому узбережжі Франції.

Мільярди у безвінь та нова черга за грошима киян

Система не змогла б функціонувати без потужного політичного лобізму всередині самої міської влади. Прямим провідником інтересів колишнього керівника холдингу у стінах Київської міської ради є його син — Ілля Кушнір, народжений у 1994 році. Молодий чоловік є діючим депутатом від провладної фракції «УДАР» Віталія Кличка. Виникає класичний, майже еталонний конфлікт інтересів. Син колишнього очільника холдингу сидить у сесійній залі та безпосередньо голосує за виділення чергових мільярдних траншів для покриття фінансових збитків компанії, які згенерував його батько. Це кругова порука, загорнута в обгортку депутатського мандата. За даними аналітичних платформ, що моніторять діяльність Київради, рішення про фінансові ін’єкції в «Київміськбуд» проходять крізь сесійну залу з дивовижною швидкістю, за повної відсутності критичних запитань з боку профільної більшості.

Поки пересічні інвестори оббивають пороги офісів, вимагаючи поновити хоча б якісь роботи, менеджмент почувається у цілковитій безпеці. Цей імунітет підтверджується і юридичними фактами. Наприклад, масштабне кримінальне провадження щодо розкрадання та незаконного відчуження нерухомого майна холдингу на вулицях Прорізній, Мечникова та Лобановського було просто закрите. Об’єкти вартістю в мільярди гривень, які належали громаді Києва і мали формувати статутний капітал, назавжди перейшли у приватні руки. Разом із ними з балансу міста зникли й активи у тому ж таки елітному селищі Козин. Жоден фігурант справи так і не отримав підозри.

Екос у Козині та сімейна порука у спецслужбах

Яскравим прикладом того, як муніципальна власність перетворюється на родинні гнізда топменеджменту, є історія бази відпочинку «Екос» у Козині. Ця рекреаційна зона належала одному з дочірніх підприємств «Київміськбуду». У 2013 році, майже одразу після приходу Ігоря Кушніра до керма холдингу, базу разом із двома гектарами заповідної землі продали за безцінь приватній фірмі «Лісоргбуд». Серед її бенефіціарів випадково опинилася тітка дружини Кушніра, Оксани. Згодом землю швиденько розпаювали, а на місці скромних дерев’яних будиночків виросли елітні котеджі.

Двоповерховий маєток площею понад 400 квадратних метрів записали на Ларису Ільченко, яка колись займалася мобільним харчуванням у Кременчуці, а потім раптово стала авторитетною співзасновницею згаданої компанії «Лісоргбуд». Поруч звели палац на 600 квадратів для Наталії Чухлеб, дружини брата Оксани Кушнір. Родинний бізнес-куратор Володимир Криворучко та родичка кременчуцького депутата Лариса Федорченко теж обзавелися там будинками по 400 квадратних метрів кожен. Проте найцікавіший об’єкт площею 452 квадратні метри на ділянці у 18 соток дістався Ользі Телятник. Її чоловік Руслан Телятник з 2016 року очолює дочірнє підприємство холдингу «Київтранспарксервіс 1», а паралельно є депутатом Полтавської обласної ради.

Чому правоохоронні органи заплющують очі на таку очевидну схему виведення землі? Відповідь лежить у площині родинних зв’язків. Ольга Телятник є рідною сестрою Любові Козлової, яка є матір’ю дітей Олександра Поклада — чинного першого заступника голови Служби безпеки України. Генерал-майор та Герой України Поклад і керівник дочірньої структури «Київміськбуду» Телятник є свояками.

Зв’язки цієї групи тягнуться ще далі. Розважальний клуб «Зебра», створений на місці колишнього кінотеатру «Більшовик», оформлений на компанію «Олтекс», яка належить матері генерала — Зої Поклад. Свого часу цим клубом керував особисто Руслан Телятник. Сам Олександр Поклад заснував «Олтекс» ще у 1999 році, а перед переходом на високі державні посади у 2011 році переписав активи на матір. Батько сестер-дружин, Віктор Козлов, за часів Януковича обіймав посаду першого заступника Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю (Главку «К») СБУ. Працював він під керівництвом Сергія Якименка, якого пізніше офіційно визнали зрадником України. Така спадковість кадрів створила міцний купол над фінансовими потоками холдингу.

Генерали, радники та знижки на Французький квартал

Не менш важливу роль у цій структурі відіграє Олександр Плужник — колишній очільник київського УБОЗу та депутат Київради. Він довгий час офіційно працював радником Ігоря Кушніра в «Київміськбуді». І тут знову виринає фігура першого заступника голови СБУ. Свого часу Поклад служив в УБОЗі під безпосереднім керівництвом Плужника. Старі службові зв’язки трансформувалися у комерційну вигоду.

Під час роботи Плужника в холдингу його доньки, Анна Вітько та Дарія Плужник, стали власницями елітних комерційних приміщень площею 180 та 154 квадратні метри у престижному ЖК «Французький квартал». Нерухомість дісталася їм за ціною близько 900 доларів за квадратний метр, хоча реальна ринкова вартість на той момент перевищувала 2000 доларів. Це пряма плата за лобізм та безпековий супровід. Загалом родина Плужника володіє конгломератом з 11 квартир у Києві та Одесі, а також тисячею квадратних метрів комерційні площі загальною вартістю понад 6 мільйонів доларів. Водночас колишній міліціонер декларує прикру втрату 10 біткоїнів та скромне проживання у маєтку доньки в Старих Безрадичах вартістю всього в один мільйон доларів.

Від інвалідності до Евересту: куди пливуть столичні гроші

Поки київські довгобуди заростають бур’янами, капітал родини Кушніра активно інтегрується у європейську економіку. Французька вілла «Cayo» у престижному містечку Вільфранш-сюр-Мер поблизу Ніцци оцінюється у 20 мільйонів євро. Оформлена вона на французьку компанію SCP Cayo, яка через кіпрську структуру Koksi Holding належить дружині експрезидента Оксані Кушнір. Окрім цього, у міжнародних суднових реєстрах зафіксовано будівництво 62-метрової моторної яхти преміумкласу для потреб родини. Донька, Дар’я Кушнір, стала бенефіціаром британської компанії Alliance 1903 LTD, а вся родина вже давно отримала «золоті паспорти» громадян Кіпру.

Після початку повномасштабного вторгнення Ігор Кушнір демонстрував дива мобільності. Тільки у 2022 році він провів за кордоном близько 8 місяців. Підставою для безперешкодного виїзду з країни стала довідка про третю групу інвалідності через онкологічний діагноз (меланома), встановлений ще у 2005 році. Тяжка хвороба, втім, не завадила йому у травні 2023 року разом із дружиною піднятися на Еверест. Організація такого сходження коштувала парі близько 150 тисяч доларів. На вершині світу столичний забудовник почувався чудово, на відміну від тисяч ошуканих інвесторів у розритому та недобудованому Києві.

Спроби фінансового оздоровлення «Київміськбуду» через нові мільярдні вливання з бюджету у 2026 році виглядають як абсурд. Без повного відсторонення керівництва дочірніх підприємств, реального незалежного аудиту та ліквідації родинної мережі Поклада-Телятника-Кушніра будь-які гроші киян просто зникатимуть. Громада міста продовжує фінансувати приватний синдикат, отримуючи натомість лише порожні обіцянки та нові вимоги витягнути гроші з кишень платників податків.

Джерела та матеріали аналізу:

1. Державний реєстр речових прав на нерухоме майно України (дані за 2013–2026 рр.) — перевірка земельних ділянок бази відпочинку «Екос» у смт Козин, майна родини Плужника, Чухлеб, Криворучка та Телятника.
2. Французький реєстр комерційних компаній (РРІ) — витяги щодо структури власності компанії SCP Cayo та підтвердження прав Оксани Кушнір на віллу у Вільфранш-сюр-Мер від 2023 року.
3. Реєстр компаній Великої Британії (Companies House) — реєстраційні документи компанії Alliance 1903 LTD, де кінцевим бенефіціаром зі зміною статусу у 2023-2025 рр. виступає Дар’я Кушнір.
4. Аналітичні звіти та стенограми засідань Київської міської ради (період 2024–2026 рр.) — фіксація голосувань фракції «УДАР», майновий стан та аналіз конфлікту інтересів депутата Іллі Кушніра.
5. Офіційні матеріали кримінальних проваджень щодо відчуження комунального майна ПрАТ «ХК «Київміськбуд» на користь третіх осіб — аналіз ухвал Печерського та Шевченківського районних судів м. Києва.