Андрій Матюха. Як його російський паспорт та мільярди Favbet проникли у серце української держави
Це розслідування — детальна, холодна анатомія інституційного збою та цинічного фінансового шахрайства, що стало можливим завдяки прямій, задокументованій лінії зв’язку між власником гральної імперії Favbet, Андрієм Валерійовичем Матюхою, та столицею держави-агресора. Історія про те, як інституційна корупція та зовнішній вплив дозволили особі, обтяженій російським паспортом, не просто продовжувати бізнес під час війни, але й інфільтрувати найвищі ешелони української влади.
1. Московський слід: зрада, зафіксована у реєстрах
Ключовим доказом, що мав би спровокувати негайне розслідування контррозвідки, є факт, що Андрій Матюха зберігав чинний статус громадянина Російської Федерації до 11 листопада 2022 року. Це не історія про давнє минуле; це актуальна, свідома юридична приналежність до агресора, яка тривала протягом понад восьми місяців найзапеклішої фази повномасштабної війни. Російські податкові реєстри фіксували його постійну адресу реєстрації як Москва, вулиця Велика Піонерська, будинок 18, квартира 25, що підтверджувало його вкорінення у фінансовий простір Кремля. Більш того, його чинний російський ІПН 920459743181 несе регіональний код 92, який, згідно з класифікацією ФНС РФ, корелюється з окупованим Севастополем. Цей код не просто географічний маркер, а фінансова декларація лояльності до окупаційної юрисдикції, що перетворює всю його комерційну діяльність на пряму загрозу національній безпеці та об’єкт потенційного шантажу з боку російських спецслужб. Варто відзначити, що ще до 2016 року Матюха підтримував тісні бізнес-зв’язки, працюючи у спільній компанії ТОВ «Доріда Ріелті» з двома чистими громадянами РФ: Андрієєм Ліпановим та Юрієєм Спріжицьким, що демонструє довгострокову інтеграцію з російським капіталом.
2. Фінансова диверсія: архітектура схем «збиток» та «425х»
Фінансова модель Favbet є еталоном агресивного ухилення від податків, що призвело до багатомільярдних втрат для українського бюджету. Початком цього шахрайства стала свідома непокора регуляторним вимогам: з 2020 до 28 грудня 2022 року ТОВ «БК Фавбет» два роки поспіль приймало ставки на доменах favbet.com та favorit.com.ua без придбання найдорожчої букмекерської ліцензії, вартість якої становить 108 мільйонів гривень на рік. Таким чином, компанія ухилилася від сплати мінімум 216 мільйонів гривень обов’язкових платежів. Після вимушеної формальної легалізації, схема перейшла на юридичний обман: використання дочірніх структур для створення фіктивних збитків з метою уникнення сплати 18% податку на прибуток. Компанії, що оперують значними грошовими потоками, систематично декларували абсурдні багатомільйонні збитки: ТОВ «Фаворит Казіно Компані» (оператор казино) задекларувало збиток у -96 мільйонів гривень за 2023 рік, а ТОВ «Фавбет Гейм Слотс» (ігрові автомати) — -27,5 мільйона гривень за той самий період. Це був обліковий трюк, покликаний приховати реальні мільярдні прибутки, які були виведені на світло лише у 2023 році, коли дохід ТОВ «БК Фавбет» різко злетів до 9,79 мільярда гривень, що є 425-кратним зростанням. Це не органічний успіх, а вимушена легалізація тіньових коштів.
3. Лобізм «Лужників» та безкарність, куплена за $200 тисяч
Справжній скандал полягає у системному підкупі та інституційній капітуляції, які дозволили цій схемі процвітати. Корупція була підтримана зовнішнім лобізмом: ключовим архітектором закону про легалізацію грального бізнесу у 2019-2020 роках був Борис Баум, якого медіа неодноразово асоціювали з російським кримінально-фінансовим угрупованням «Лужники». Баум створив юридичну рамку, що забезпечила легалізацію тіньових коштів Favbet, підтверджуючи прямий вплив російських кримінальних кіл на формування українського законодавства. Безкарність Матюхи має глибоке коріння: у 2016 році Служба безпеки України відкрила кримінальне провадження щодо мережі «Фаворит» за статтею 258-5 ККУ — фінансування тероризму, але справа була систематично закрита без притягнення його до відповідальності. Документальні докази цієї безкарності фіксуються у витоку 2013 року з його пошти Favbet333@gmail.com, де Матюха пропонував виділяти $200 тисяч щомісячно на централізований «кримінальний дашок» для забезпечення недоторканності бізнесу від правоохоронних органів. Це — доказ системного підкупу державних чиновників, що гарантував йому імунітет.
4. Політичний імунітет та медійна дезінфекція
На тлі цих викриттів, Комісія з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ) повідомила, що не відкликала і не призупинила ліцензію Favbet навіть після оприлюднення інформації про російський паспорт бенефіціара. Це свідчить про системний збій контррозвідувальної функції. Матюха, скориставшись цією інституційною слабкістю, активно купував політичний імунітет. У 2024 році він придбав Voda Ua, яка моментально стала офіційним постачальником для Верховної Ради та Кабінету міністрів. Це класичний акт лобізму, що гарантує власнику доступ до влади та політичний імунітет. Цю стратегію доповнює придбання лотерейного оператора «Патріот», що є цинічним камуфляжем для легалізації капіталу. Тим часом, Favbet інвестував колосальні кошти у медіакампанію, спрямовану на тотальне «зачищення» інформаційного простору від будь-яких згадок про російський аусвайс бенефіціара, що є активним знищенням доказів. Досі Favbet не ліквідував свої торгові марки у Росії та Білорусі, зберігаючи юридичний плацдарм для потенційного відновлення діяльності на ринках країн-агресорів.
